Ступивши на берег Флориди після запливу, що тривав 110 миль, американська плавчиня Діана Наяд сказала три речі. По-перше, що немає нічого неможливого. По-друге, що ніколи не пізно втілювати свої мрії. По-третє, що є випробування, з якими можна впоратись самотужки, але підтримка команди – неоціненна. Далі на newyorka.
Наяд здійснила свою мрію про заплив з Куби до Флориди у 64 роки з п’ятої спроби. Вона намагалась зробити це у 28 років, але не змогла. Через три десятиліття ніхто не вірив у неї. Майже ніхто – адже їй вдалось зібрати команду відчайдухів та здійснити неможливе розповідає.
Початок життя та велика мрія
Діана народилась 22 серпня 1949 року у Нью-Йорку. Її матір звали Люсі Вінслоу Кертіс, а батька – Вільям Л. Снід-молодший. Він працював біржовим маклером. Батьки дівчинки розлучились у 1952 році.
Мати вийшла заміж удруге. Її обранцем став Аристотель З. Наяд. Він прийняв Діану за дочку та дав їй своє прізвище. Пізніше виявилось, що чоловік має їх декілька та також відомий як Аріс Нотарас, який має юридичні проблеми та навіть був засуджений за контрабанду. Проте Діана залишила прізвище Наяд, з яким увійшла в історію. У дорослому віці любила розповідати, як батько говорив їй, що вона наяда – водна німфа, здатна підкорити будь-яку водойму.
Плаванням дівчина почала займатись у школі у Форт-Лодердейлі, штат Флорида, куди родина переїхала з Нью-Йорка. На узбережжі батько розповідав дівчинці про Кубу – чарівний острів, де все можливо. «Уяви, ти могла б туди допливти!». Ці слова стали початком великої мрії.
Освіта та плавання в житті Діани Наяд
У 1960-х роках Діана вступила до приватної школи Пайн-Крест, де почала займатись плаванням під керівництвом Джека Нельсона. Чоловік був тренером-олімпійцем та членом Зали слави. У цей період дівчина виграла два чемпіонати штату Флорида з плавання на спині на дистанції 100 ярдів.
Водночас за спогадами Наяд тренер домагався її з 14 років, а також й інших дівчат. Удвох зі ще одною постраждалою дівчина звернулась до директора школи, але Нельсона ніхто не покарав. Пізніше він пішов у відставку за власним бажанням.
Закінчивши школу, Наяд стала студенткою Університету Еморі. Звідти її виключили після стрибка з вікна гуртожитку з парашутом. Після цього Діана вступила до коледжу Лейк-Форест в Іллінойсі та повернулась до плавання.
У цьому спорті Діана показувала чудові результати. Її мрією стали літні Олімпійські ігри 1968 року, але за два роки до того вона захворіла на ендокардит. Повернувшись до тренувань, дівчина виявила, що не може плавати з колишньою швидкістю. Проте вона не зупинилась і вирішила займатись марафонським плаванням під керівництвом директора Міжнародної зали слави плавання Бака Доусона. Спортсменка тренувалась у дівочому таборі «Camp Ak-O-Mak» у Магнетавані. Влітку 1970 року вона встановила світовий жіночий рекорд у запливі на 10 миль в озері Онтаріо.
У 1973 році Наяд закінчила коледж зі ступенем з англійської та французької мови. Вона продовжила навчання на докторській програмі з порівняльного літературознавства у Нью-Йоркському університеті, а також розпочала кар’єру марафонської плавчині.
Кар’єра плавчині
Після першого світового рекорду на озері Онтаріо, Діана Наяд встановила їх ще багато. Так, у 1974 році вона фінішувала за 8 годин 11 хвилин у 22-мильному запливі у Неапольській затоці. Відомою плавчиня стала, коли наступного року пропливла навколо острова Мангеттен за 7 годин 57 хвилин. Це було швидше за попередній світовий рекорд на 59 хвилин.
Наступним видатним досягненням Діани Наяд стало подолання 102 миль від Біміні на Багамах до пляжу Джуно у Флориді за 27 годин 30 хвилин. Це відбулось у день її 30-річчя. Завдяки сприятливому вітру плавчиня підтримувала швидкість близько 3,7 милі на годину й встановила рекорд дистанції у безперервному плаванні серед чоловіків і жінок.
Цей заплив став останнім змагальним у її професійній кар’єрі, але у той час свою велику мрію Наяд ще не здійснила. Плавчиня прагнула стати першою людиною, яка б пропливла від Куби до Флориди без захисної клітки від акул. Перша спроба була зроблена у 1978 році. Тоді Діана пропливла 68 миль, але зупинилась через сильний вітер. Три наступні спроби також виявились невдалими. Здавалось, що на цьому вона поставить крапку, адже кар’єра була завершена. Та це була крапка з комою.
З Куби до Флориди: мрія та рекорд
Коли Даяні Наяд виповнилось 60 років, задокументований перетин Флоридської протоки уплав було здійснено двічі. У 1978 році це зробив Волтер Поеніш, а у 1997 році – Сьюзі Мароні. Обидві спроби включали використання клітки для захисту від акул. Поеніш також одягав ласти та декілька разів перепочивав на супровідному судні.
Діана Наяд вирішила зробити це без ластів та клітки. Натомість вона обрала захисний костюм від медуз та електронні пристрої для відлякування акул. Її тренеркою стала спортсменка Бонні Столл. Разом жінки зібрали команду, необхідну для запливу.
Плавчиня багато тренувалась, щоб набути необхідної фізичної форми. Проте перший заплив закінчився невдачею. Наяд не здалась, проаналізувала помилки й спробувала знову. Чотири запливи не вдались та, врешті, у 2013 році 64-річна спортсменка подолала відстань з Куби до Флориди. Її заплив на 110 миль почався у Гавані. Понад 53 години вона пливла повз медуз та акул, долала сильний вітер, блювоту та м’язову втому й таки стала першою людиною, яка змогла це зробити.
Досягнення визнала Книга рекордів Гіннеса, але одразу ж з’явились критики та згодом сертифікацію скасували. Всесвітня асоціація плавання на відкритій воді (WOWSA) відмовилась його ратифікувати через відсутність спортивних наглядачів, неповні журнали спостереження, суперечливі звіти екіпажу та затримку в наданні документації.
В інтерв’ю виданню «The Los Angeles Times» у 2023 році Діана Наяд сказала, що була певна, що всі необхідні докази були надані. Водночас вона тоді цим не переймалась та й нині не вважає, що має комусь доводити факт і чесність здійсненого запливу. Співзасновник Федерації марафонських плавців Еван Моррісон також вважає, що доказів шахрайства немає й згідно з чинними стандартами плавчиня здійснила заплив з Куби до Флориди з асистованою допомогою.
Попри всі суперечки Діана Наяд стала національною героїнею та символом того, що мрію можна здійснити у будь-якому віці, навіть, якщо всі навколо вважають її неможливою. У 2023 році про цей легендарний заплив і життя плавчині вийшов фільм «Наяд», у створенні якого були використані її мемуари «Знайди шлях».
Особисте життя Діани Наяд
Діана Наяд є відкритою лесбійкою. Плавчиня неодноразово розповідала про свою сексуальну орієнтацію в інтерв’ю та не приховує її. Крім того, вона була та залишається достатньо відвертою щодо пережитого у підлітковому віці сексуального насильства. Наяд висловилась про нього публічно та вважає, що ця травма стала підґрунтям її впертості та рішучості.
Після завершення професійної спортивної кар’єри плавчиня написала чотири книги та стала авторкою статей для різних видань. Крім того, Наяд була ведучою на громадському радіо «The Savvy Traveler», співавторкою програм громадського радіо «All Things Considered» та «Marketplace» і брала участь у телевізійних шоу CBS «News Sunday Morning» та «Dancing with the Stars».