Тижні моди – це чи не найочікуваніша масштабна подія в індустрії моди, яка відбувається принаймні двічі на рік в різних країнах світу. Найпопулярнішими серед них є Нью-Йорк, Лондон, Париж і Мілан. Далі на newyorka.
Ці грандіозні події є життєво важливими для створення нових тенденцій моди, а також є відправною точкою до слави та багатства для дизайнерів і моделей. Фахові експерти з царини модного світу, письменники, дизайнери та багато інших уважно спостерігають за кожним великим тижнем моди, звертаючи увагу на те, що сподобалося глядачам, а що ні. Саме ці висновки і є підґрунтям для передбачення майбутніх тенденцій моди.
Загалом індустрія моди та процес роздрібної торгівлі не функціонували б на повну без цих тижнів моди в річному календарі. Хоча тижні моди, звичайно, були не завжди.
Виставки у магазинах та універмагах для залучення покупців
У деяких матеріалах можна віднайти цікаву інформацію про перший показ мод у Нью-Йорку. У 1903 році нью-йоркський магазин “Ehrich Brothers” створив спеціальну виставку, щоб заманити більше клієнтів. І це дійсно спрацювало та мало шалений успіх. Вже до 1910 року по усій території Сполучених Штатів Америки модні дизайнери, універмаги та крамнички з одягом проводили власні виставки з елементами шоу.
До 1920-х років показ мод був одним з провідних способів просування модних колекцій і з кожним днем ставав все більш популярним. На відміну від вистав французького модельєра Чарльза Фредеріка Уорта та його сучасників, шоу в Нью-Йорку були художніми та часто базувалися на певній темі.
Розкішні, яскраві та захопливі, які зачаровували тисячі містян та туристів. Щоразу кількість людей ставала дедалі більшою, тому до початку 1950-х років крамницям та магазинам Нью-Йорку довелося отримувати спеціальну ліцензію, щоб використовувати живі моделі.
Перший Тиждень моди в Нью-Йорку
Перший в історії Тиждень моди, який спочатку називався «Тиждень преси» (Press Week), відбувся в Нью-Йорку в 1943 році. Його засновницею стала американська модна публіцистка та прес-директор Нью-Йоркського інституту одягу Елеонора Ламберт. «Тиждень преси» мав на меті популяризувати американських дизайнерів та їхні творіння серед громадськості та модних оглядачів.
Через нацистську окупацію Франції, французька мода та паризькі покази стали недоступними. Хоча до початку Другої світової війни французькі дизайнерські витвори та модні покази широко публікувалися на перших сторінках американських видань. Столиця Франції потужно диктувала тенденції, і багато американських брендів копіювали те, що вперше з’явилося за Атлантикою.
Коли скасували модні покази в Парижі, поціновувачі мистецтва моди та журналісти розглянули Америку як альтернативу новому епіцентру моди. Елеонора Ламберт скористалася цією можливістю, запросивши ЗМІ на «Тиждень преси» в надії створити щось нове та грандіозне. Це спрацювало і з’явився перший Тиждень моди в Нью-Йорку.
Подія мала величезний успіх, і такі видання, як «Vogue», дедалі частіше представляли американських модельєрів, а не французькі бренди. У роздрібних торгових мережах попит на французьких дизайнерів швидко поступався місцем таким іменам, як Клер МакКарделл, Гетті Карнегі та Норман Норелл. Саме вони почали створювати в Нью-Йорку власну столицю моди.
За два роки «Тиждень преси» став настільки масштабним заходом, що бізнес-леді Рут Фінлі, подруга Елеонори Ламберт створила «Календар моди». Це – щотижневе видання, яке надавало учасникам модної галузі контактну інформацію дизайнерів і розклад шоу. Така ретельна координація гарантувала, що час показів дизайнерів не збігався, натомість забезпечуючи зручний розклад для відвідувачів.
Рут Фінлі керувала виданням протягом 70 років. Крім того, воно існує дотепер в інтернет-мережі як основне джерело інформації про Тиждень моди.
Розвиток подій Тижня моди в Нью-Йорку
Протягом наступних кількох десятиліть Америка стала тією рушійною силою, яка сколихнула світовий простір моди. Насичені графіки показів, унікальні колекції та нові гучні імена талановитих модельєрів від Оскара де ла Ренти до Ральфа Лорена.
У міру того як змінювалися силуети, збільшувалися лінії подолів і модні течії набирали нових напрямків, характер показів також змінювався. Презентації стали більш розрізненими: кожен дизайнер вибирав найкращий простір для представлення своєї колекції. Спочатку це були універмаги та виставкові зали. З часом дизайнери розширили цей список, включивши нічні клуби, лофти та галереї.
Заснування Ради дизайнерів моди Америки
За активної підтримки та допомоги Елеонори Ламберт у 1962 році була створена Рада дизайнерів моди Америки (CFDA). Основна мета даної організації полягала в забезпеченні широкого визнання індустрії моди США як важливої культурної та економічної одиниці світу моди.
З кожним новим роком шоу ставали все більшими та кращими, щоразу додавали більше блиску, інновацій та музики. Тиждень моди в Нью-Йорку став тією важливою подією, яку варто відвідати усім. Це стало унікальною можливістю заявити про себе та показати усьому модному світові.
Перші ряди завжди закріплювалися за відомими американськими та закордонними митцями, акторами та співаками. Лайза Мінеллі, Енді Воргол і Б’янка Джаггер – одні з багатьох, які були постійними відвідувачами Тижня моди в Нью-Йорку. Американська дизайнерка Дайан фон Фюрстенберг підкорила тогочасну публіку своїм відомим шедевром – сукнею на запах. Жінки обожнюють цю сукню, в якій почувають себе красивою, жіночною та сексуальною. Рой Холстон був одним з перших американських дизайнерів, який створив власний бренд. Серед його клієнтів були Марлен Дітріх, Жаклін Кеннеді, Ріта Хейворт та багато інших.
Версальська битва на подіумі
У 1973 році відбулася легендарна модна подія – Версальська битва, яку організувала Французька федерація моди. Під ретельним керівництвом Елеонори Ламберт було продемонстровано американську моду, викликавши вагомі зміни в світовому просторі моди.
Тоді маловідомі дизайнери Білл Бласс, Оскар де ла Рента, Халстон, Стівен Берроуз і Енн Кляйн зіткнулися з зірками французької моди – Івом Сен-Лораном, Крістіаном Діором, П’єром Карденом і Юбером де Живанші. Американські дизайнери показали яскраве шоу, в якому було представлено рекордну кількість темношкірих моделей та асортимент прет-а-порте. Їх дизайни випромінювали молоду та яскраву енергію, яка захоплювала аудиторію, що контрастувало з більш традиційним підходом французьких дизайнерів, орієнтованим на кутюр.
Хоч офіційного «переможця» не було, цій історичній події часто приписують висунення американської моди на світову арену, перебудову індустрії моди. Це був своєрідний виклик усталеній ієрархії модних столиць, назавжди змінивши уявлення про американських дизайнерів на міжнародній арені моди.
Провал та відродження Тижня моди в Нью-Йорку
Початок 1990-х років видався вкрай важким для усіх учасників Тижня моди в Нью-Йорку. Преса та відвідувачі були виснажені, адже кожен показ відбувався в різних місцях – від невеликих квартир до промислових будівель. Відвідувачі несамовито мчали містом, щоб встигнути на шоу іншого дизайнера. Апогеєм цього розчарування став обвал частини стелі на показі Майкла Корса, шматки вапна та пил всіяли все навкруги. Після цього інциденту з’явилися публікації в пресі, де журналісти масово почали скаржитися на небезпеку під час показів.
Ферн Малліс – виконавча директорка CFDA вирішила, що Тижню моди в Нью-Йорку потрібен новий напрямок та нове місце. Організатори повернулися до централізованого перегляду, звівши два білі намети в Брайант-парку, щоб приймати більшу кількість шоу. Крім того, створили фірму «7th on Sixth» для організації заходів.
Завдяки новому, більш згуртованому графіку та професійному іміджу NYFW знову почав процвітати, а такі знаменитості, як Джулія Робертс, Мерайя Кері та Леонардо Ді Капріо, сходилися до його перших рядів.
До 2010 року розклад заходу розширився майже до 300 шоу, його організацію перемістили в більш просторий Лінкольн-центр. Однак, коли через чотири роки місцеві правозахисні групи заявили, що подія мала руйнівний вплив на сусідній парк Дамрош. Тиждень моди знову був змушений переїхати до свого нинішнього будинку в Tribeca’s Spring Studios.
У 2015 році подія пройшла ребрендинг і офіційно стала називатися Тиждень моди в Нью-Йорку (NYFW). Ребрендинг мав на меті показати мінливий характер індустрії моди, включивши цифрову епоху – технології, соціальні мережі та онлайн-трансляцію. Понад 75 будинків моди двічі на рік представляють колекції для подіумів, приваблюючи любителів моди, знаменитостей, світських левиць і супермоделей.
Тиждень моди в Нью-Йорку понад 75 років презентує світові творчість та інновації американських дизайнерів, майстерно підкреслюючи культуру, артистизм і екстравагантність.