Нью-Йорк є наймолодшою столицею моди. Упродовж багатьох десятиліть тут зароджувалися модні тенденції в одязі. Не оминали і модні тенденції на головні убори. Зокрема, у 20 столітті капелюхи були невіддільним аксесуаром кожної жінки та кожного чоловіка. Але якими вони були і як змінювалися тенденції ними? Далі на newyorka.
Мода на капелюхи у першій половині 20 століття
Мода на жіночі капелюхи в Нью-Йорку у 20 столітті зазнала багатьох змін. Капелюхи були абсолютно різних стилів, форм, розмірів та кольорів. Вони були відображенням соціальних та культурних змін, які переважали в тому чи іншому десятилітті.
Споконвіку капелюхи були невіддільною частиною жіночого гардероба. У всі часи та епохи жінки покривали свої голови різними чепчиками, капюшонами, капелюхами та шапками. У давнину це було більше необхідністю, ніж предметом краси та розкоші. З часом змінювалася і мода на жіночі головні убори. Так, на початку 20 століття капелюхи перетворилися на модний аксесуар, доповнюючи образи мешканок Нью-Йорка.
Характерними особливостями найпопулярніших капелюхів Нью-Йорка 1900-х років було те, що вони були досить маленькими і сиділи на маківці на купі волосся. Але дуже швидко чепчики вийшли з моди, і мешканки Нью-Йорка стали носити капелюхи, “ширяючі над головою”, які іноді називали “квітковими горщиками”.
З приходом 1910-х років у моду увійшли масивні капелюхи. Модними стали капелюхи з великими полями, які діставали до плечей власниці. Для того, щоб капелюшки добре трималися на головах, мешканки Нью-Йорка прикріплювали їх до волосся капелюшними шпильками. Довжина такої шпильки могла бути більшою за фут.
При цьому характерними модними деталями тієї епохи було велике пір’я та квіткові орнаменти. Проте, з приходом Першої світової війни мода на капелюхи знову змінилася – у моді стали знову капелюхи маленького розміру. Військовий конфлікт змусив мешканок Нью-Йорка одягатися більш просто, оскільки розкішний вигляд вважався непатріотичним.
У 1920-х роках у Нью-Йорку була мода на жіночі капелюхи-клош. Вони мали форму дзвона та майже повністю закривали голову власниці. При цьому, якщо раніше жіночі капелюхи в основному прикрашали масивним пір’ям і квітами, то дизайн капелюха-клош проявлявся у ретельно продуманій деталізації форми з фетровими хвилями та завитками. Також характерною рисою таких капелюхів було те, що в них не було полів.
У 1930 роки в моду повернулися великі поля, а також увійшли капелюхи-федори (традиційно чоловічі) у поєднанні зі зшитим на замовлення костюмом.
Криза та військові 1940-і роки внесли свої корективи в моду на жіночі головні убори в Нью-Йорку. Воєнний час не заважав мешканкам Нью-Йорка носити найрізноманітніші капелюхи. Головні убори 1940-х років були особливими тим, що були надмірно прикрашені. Пір’я, вуалі та штучні квіти – все це могло бути присутнім на одному капелюсі. У період Другої світової війни жителі Нью-Йорка мали зовсім інший погляд, аніж під час Першої світової війни.
Також у 1940-х роках у Нью-Йорку була мода на “лялькові капелюхи”. Вони були дуже маленькими та нагадували капелюхи вікторіанського стилю. Також у моді був тюрбан. Він закривав більшу частину волосся жінки.
Спад моди на головні убори у другій половині 20 століття у Нью-Йорку
Якщо раніше жодна мешканка Нью-Йорка не могла вийти з дому без головного убору, то все змінилося у 1950-х роках. З того періоду багато жінок почали виходити з дому без капелюхів, а ті хто і одягав капелюшки, надавали перевагу найекстравагантнішим образам. Зокрема, у 1950-х роках у Нью-Йорку переважала мода на капелюхи “млинці”, “колесо воза” та крислаті плоскі капелюхи.
1960-ті роки були відзначені великим спадом у носінні капелюхів у Нью-Йорку. Це було зумовлено тим, що всі почали здебільшого орієнтуватися на молодь. Отже, капелюхи стали вважатися відлунням минулого. До кінця десятиліття капелюхи як повсякденний аксесуар, крім холодних місяців, практично зникли. Іноді спостерігалися періодичні відродження моди на капелюхи, але здебільшого капелюх як повсякденний аксесуар вимер у 1960-х роках.
При цьому варто відзначити, що відома уродженка Нью-Йорка Джекі Кеннеді в 1960-х роках ввела в моду капелюх-таблетку.
Чому капелюхи вийшли з моди?
На фотографії, зробленій Маргарет Бурк-Уайт у Нью-Йорку у 1930-х роках, можна побачити, що на вулиці немає жодної людини без капелюха. Як чоловіки, так і жінки не виходили без головного убору на вулицю у першій половині 20 століття. Вийти тоді на вулиці Нью-Йорка без капелюха вважалося рівносильним тому, що вийти з дому без взуття. Але згодом модні тенденції суттєво змінилися, витіснивши капелюхи з повсякденного вжитку.
Серед причин, через які капелюхи вийшли з моди, як серед жінок, так і серед чоловіків, можна вважати:
- Розповсюдження автомобілів як основного виду транспорту. Головні убори були громіздкими і завдавали безліч незручностей. Вони стали непрактичними та непотрібними в автомобілі;
- Мода на чоловічі зачіски ті жіночі укладки. Якщо раніше чоловіки не виділялися зачіскою, то в середині 20 століття завдяки Елвісу, Марлону Брандо, Джеймсу Діну в моду увійшли нові модні тенденції, що сприяло відходу від традиційних капелюхів;
- Культура та телебачення. 1960-ті роки були періодом значних культурних змін, коли відбувалося стрімке зростання молодіжних контркультурних рухів (бітники та хіпі). Ці рухи охоплювали повсякденний, нонконформістський стиль, що відкидає традиційні дрес-коди, включаючи носіння капелюхів.
Друга половина 20 століття в Нью-Йорку ознаменувала зсув у бік більш повсякденного стилю одягу, що призвело до повної відмови від щоденного використання капелюхів.