У лютому 1996 року у віці 104 років у психіатричній лікарні штату Нью-Йорк померла колись відома модель Одрі Мансон. Її поховали у безіменній могилі та на певний час зовсім забули. Насправді ж Мансон продовжила жити серед ньюйоркців, адже була неодноразово увічнена в бронзі, а також у кінофільмах. Дізнайтесь більше на newyorka про життєвий шлях дівчини, яку нині називають першою супермоделлю Америки.
Початок життя майбутньої зірки
Одрі Марі Мансон народилась 8 червня 1891 року у Рочестері, штат Нью-Йорк. Її батько Едгар Мансон працював кондуктором у трамваях, а пізніше спекулював нерухомістю. Мати Кетрін походила з Ірландії. Коли дівчинці було 8 років, батьки розлучились. Разом із матір’ю Одрі вирушила до штату Род-Айленд.
Врода дівчинки з самого раннього віку привертала до неї увагу. В історії залишився епізод про те, як юна Одрі запитала про свою майбутню долю у ворожки. Та пильно подивилась у правильні риси красивого обличчя та сказала, що вона стане коханою та відомою, але усе це втратить. Пізніше Мансон вважала це передбачення своїм прокляттям.
У 1909 році разом із матір’ю вона оселилась у Нью-Йорку. Дівчина хотіла стати акторкою та хористкою й невдовзі отримала свою першу другорядну роль на Бродвеї у виставі «Хлопчик і дівчинка». Також у цей період вона знялась у декількох фільмах. Мансон була талановитою та здібною. Певно, вона б продовжила торувати цю стежку, але її життя змінила одна прогулянка П’ятою авеню.
Кар’єра моделі
Одрі гуляла містом разом з матір’ю, коли на неї звернув увагу фотограф Фелікс Бенедикт Герцог. Він запросив дівчину позувати йому й та охоче погодилась. Завдяки новому другові вона познайомилась із багатьма представниками тогочасного світу мистецтва. Позувати Одрі почали запрошувати інші творці. Так, художник-монументаліст Вільям де Лефтвіч Додж запропонував дівчині роботу, а потім порекомендував її скульптору Ісидору Конті. У нього вона вперше позувала оголеною.
Мармурова статуя Конті «Три грації», яку він ліпив з Мансон, була виставлена у готелі «Астор» на Таймс-сквер у 1909 році. Упродовж наступного десятиліття дівчина стала найпопулярнішою моделлю у середовищі американських скульпторів і позувала для численних статуй, пам’ятників та скульптур. У цей період її почали називати «Міс Мангеттен», адже скульптурні портрети Одрі з’являлись усюди у місті.
У 1915 році директор відділу скульптури Панамсько-Тихоокеанської міжнародної виставки Олександр Колдер запросив Мансон позувати для декількох скульптур, присвячених цій події. Після цього модель часто називали також «Дівчиною з Панамсько-Тихоокеанського регіону».
Одрі Мансон у кіно
Популярність моделі привела її до світу кіно, який у той час активно розвивався. Мансон знялась у декількох німих фільмах. Першою стала картина «Натхнення» (1915 рік). Це була історія про скульптора й Одрі постала у кадрі оголеною чи не вперше в історії американського кінематографа. Через цей факт стрічка викликала багато суперечок серед критиків, але мала касовий успіх.
У 1916 році на екрани вийшов другий фільм з участю Мансон – «Чистота». Він зберігся до нинішнього часу та був віднайдений у 1993 році у французькій колекції «порнографії». Третя картина була завершена того ж року й мала назву «Дівчина мрії», але точно невідома, чи була вона випущена у прокат.
Скандали та завершення кар’єри
У цей період Одрі мешкала у Нью-Йорку разом зі своєю матір’ю. Вони оселились на Мангеттені у пансіонаті, що належав доктору Волтеру Вілкінсу. Власник нібито закохався в дівчину і через це вбив свою дружину. Одрі з матір’ю одразу покинули місто, але їх розшукала поліція та провела допит. Врешті жінок відпустили й вони поїхали до Канади. Мансон заперечувала романтичні стосунки з Вілкінсом. Чоловіка ж засудили до страти на електричному стільці, але у тюремній камері він вчинив самогубство.
Скандал, що виник навколо Одрі Мансон, фактично зруйнував її кар’єру моделі. Іншої роботи вона знайти чи то не могла, чи то не хотіла, й певний час жила на утриманні матері. Згодом дівчина все ж працювала касиркою у магазині.
У 1921 році журнал «Hearst’s Sunday Magazine» почав публікувати у недільних випусках статті під іменем Одрі Мансон. Вони мали назву «Королева художніх студій» та оповідали цікаві й гумористичні випадки з її кар’єри моделі. У тому ж році продюсер Аллен Рок повідомив пресі, що заплатив акторці 27 500 доларів за головну роль у картині «Безтурботні метелики». Проте Мансон спростувала цю інформацію та подала проти Рока судовий позов. Розслідування натомість з’ясувало, що статті у «Hearst’s Sunday Magazine» писала не Одрі, а найнятий журналіст.
Все це аж ніяк не сприяло відновленню її репутації, але Мансон не здавалась. Вона вирішила провести загальнонаціональний пошук ідеального чоловіка для шлюбу. Проте потім заявила, що не хоче виходити заміж. Восени 1921 року її заарештували у Королівському театрі у Сент-Луїсі через появу оголеною у перевиданні фільму «Чистота». Одрі та її менеджера виправдали, але про кар’єру у кіно вона тепер могла лише мріяти. Наступного року зірка спробувала покінчити життя самогубством, та була врятована.
Лікування, кінець життя та смерть
Невідомо, чим саме займалась Одрі Мансон у подальші роки, але у 1931 році її мати звернулася до суду з клопотанням про направлення доньки до психіатричної лікарні. Мансон була госпіталізована та залишилась у Державній лікарні для душевнохворих Святого Лаврентія в Огденсбурзі, штат Нью-Йорк. Протягом наступних десятиліть її лікували від депресії та шизофренії. Відвідувала Одрі лише мати.
У 1950-х роки про колишню зірку світу моди та кіно ще пам’ятали. Про це свідчать згадки у мемуарах діячів культури. Проте поступово ця пам’ять почала згасати, як згасала й сама Одрі Мансон.
У 1958 році пішла з життя її мати. Після цього понад 25 років ніхто не відвідував Одрі в лікарні та не цікавився її станом. Він, на жаль, не покращувався, а лише погіршувався. У 1984 році тітку знайшла зведена племінниця Дарлін Бредлі. На той час Одрі Мансон було вже 93 роки.
Племінниця подбала про те, щоб тітку перевели з психіатричної лікарні, яка мала закритись, до будинку для людей похилого віку у Массені, штат Нью-Йорк. Звідти Одрі Мансон часто тікала до сусіднього бару, а працівники закладу постійно її шукали. Через це жінку перевели до іншої психіатричної лікарні.
Колишня зірка сцени продовжувала жити. У 100 років вона втратила практично всі зуби, а також слух. Не найкращим був її психічний стан, але інших фізичних проблем Мансон не мала. Невдовзі після свого 100-річчя вона зламала стегно. Після цього жінка прожила ще чотири роки та померла 20 лютого 1996 року.
Про смерть колишньої «Міс Мангеттен» та «Американської Венери» написала лише одна місцева газета. Одрі Мансон було поховано у безіменній могилі на кладовищі Нью-Гейвен, штат Нью-Йорк. Лише у 2016 році, через два десятиліття після смерті, на могилі з’явився надгробок, а пам’ять про Одрі Мансон було відновлено. Її скульптурні зображення досі можна знайти у різних куточках Нью-Йорка. Вона була моделлю для статуй, виставлених на кампусі Колумбійського університету, у Центральному парку, в міській ратуші та у багатьох інших відомих місцях.