Нью-йоркська історія фемінізму неймовірно захоплива. Фемінізм пройшов багато етапів розвитку та становлення перед тим, як жінки досягли чогось у якійсь зі сфер. Особливе місце в історії та розвитку фемінізму на території Нью-Йорка та США в цілому займає феміністка на ім’я Одрі Лорд. Протягом всього 20 століття вона була справжнім голосом усіх жінок країни, висловлюючи своє недовольство, гнів та обурення щодо громадянських прав через написання поезії, зокрема віршів. Далі на newyorka.
Обдарована дитина
Відома феміністка 20 століття народилася у 1934 році в Нью-Йорку. Вона була родом із сім’ї емігрантів з Карибського басейну. Стосунки молодої Одрі з її батьками були досить складними. Зокрема, її батьки мали власний бізнес в Нью-Йорку у сфері нерухомості. Але умови бурхливої економіки, які послідували за Великою депресією, вимагали приділяти бізнесу постійної уваги. Тому в юності у Одрі з батьками й склалися непрості стосунки.
Але попри труднощі, що виникли між дочкою і батьками, Одрі була дуже обдарованою дитиною. Вже у 4-річному віці мати навчила її не просто говорити, а й читати, і навіть писати. А вже навчаючись у восьмому класі Одрі написала свій перший вірш у житті.
Одрі не тільки писала вірші, їй також з легкістю давалося вивчення віршів напам’ять. Протягом усього свого дитинства та юності постійно писала вірші. Зокрема, написання вірші для Одрі було способом самовираження, оскільки молода дівчина в дитинстві мала проблеми зі спілкуванням з людьми. Доходила до того, що на питанням “Як справи?” Одрі могла відповісти віршем. Крім цього, за допомогою віршів Одрі спілкувалася і в школі.
Дівчина навчалася у парафіяльній школі, а також у середній школі Гантер-коледжу для інтелектуально обдарованих учнів. Саме там Одрі вперше опублікувала свій вірш у журналі “Seventeen”. Слід зазначити, що в Одрі і раніше були спроби публікації віршів у шкільних журналах, але вони були відхилені через недоречність.
Одрі була дуже активною у шкільні роки, попри проблеми зі спілкуванням. Вона брала участь у поетичних семінарах та інших шкільних програмах. Попри величезне бажання участі в цих заходах, для Одрі вони були дуже складними, оскільки через проблеми зі спілкуванням вона почувала себе ізгоєм. Вона боялася, що її не приймуть у суспільстві.
Подальше життя, самоідентичність та кар’єра
Якийсь час Одрі провчилася в університеті Мексики, де минули її роки становлення як поетеси. До того, у цей період вона прийняла себе як лесбіянку.
Наприкінці 1950-х років Одрі повернулася до рідного Нью-Йорка. Там вона продовжила навчатися в Гантер-коледжі, а потім здобула ступінь магістра бібліотечної справи в Колумбійському університеті. Також працювала публічним бібліотекарем у Маунт-Верноні. Паралельно з навчанням та роботою Одрі продовжувала активно писати вірш та розвиватися творчо. До того, перебуваючи у Нью-Йорку, вона стала активною учасницею місцевої гей-культури Грінвіч-Віллідж.
Боротьба за громадянські права у житті Одрі
Окрім бібліотеки в Маунт-Верноні, Одрі також працювала в коледжі Тугалу, що в Міссісіпі. Цей період життя для Одрі був надзвичайно насиченим. Тут минули її основні роки становлення як письменниці. Зокрема, працюючи в коледжі Тугалу, вона проводила семінари зі своїми молодими чорношкірими студентами. Багато хто з її студентів цікавила тема проблеми цивільних прав чорношкірих, що виникла на території США в середині 20 століття. Проводячи дискусії зі своїми студентами Одрі зрозуміла, що бажає приєднатися до руху по боротьбі за громадянські права та зробити свій внесок у цю справу.
Тому, вже на початку 1970-х років Одрі, крім своєї викладацької та письменницької діяльності, стала активною громадською діячкою. Зокрема, нею було започатковано “Kitchen Table: Women of Color Press”, активістську феміністську пресу, тісно пов’язану з Національною організацією чорношкірих феміністок (NBFO).
Протягом 1970-х років Одрі активно займалася феміністською діяльністю. Вона була співробітницею Жіночого інституту свободи преси, де займалася розширенням спілкування між жінками та підключенням громадськості до форм жіночих ЗМІ. Крім цього, важливу роль у русі боротьби за громадянські права грала викладацька діяльність Одрі. Вона викладала на факультеті освіти Леман-коледжу у період 1969-1970-х років.
На початку 1980-х років Одрі стала однією із засновниць Жіночої коаліції Санта-Крус. Ця організація під керівництвом Одрі займалася наданням допомоги жінкам, які пережили сексуальне насильство, а також будь-яке інше насильство з боку свого партнера. Крім цього, у 1980-х роках її діяльність поширювалася не тільки на території Нью-Йорка чи США, а й виходила за їхні межі. Зокрема, завдяки Одрі на території Південної Африки у 1980-х роках вдалося створити організацію “Сестринство на підтримку сестер” з метою допомогти чорношкірим жінкам, які постраждали від апартеїду та інших форм несправедливості.
1980-ті роки для Одрі були неймовірно насиченими щодо активізму у сфері боротьби за громадянські права. Окрім Південної Африки її діяльність поширювалася також на Європу. Зокрема, деякий час вона працювала як запрошена професорка у Західному Берліні у Вільному університеті Берліна.
Під час свого перебування на території Німеччини Одрі стала не просто активісткою, а й справжньою наставницею для жінок. Серед них були: Мей Айім, Ікі Гюгель-Маршалл та Гельгі Емде. Її вплив на Німеччину поширився не тільки на афро-німецьких жінок, Одрі допомогла підвищити поінформованість про интерсекциональности за расовими і етнічними ознаками.
Діяльність Одрі на території Німеччини була настільки впливовою, що опинилася в центрі уваги документального фільму режисера Дагмара Шульца 2012 року “Берлінські роки 1984-1992”.
Роль поезії Одрі у боротьбі за громадянські права
Як у дитинстві, так і протягом усього життя поезія для Одрі була інструментом самовираження. Для неї це був не лише спосіб спілкування з людьми, а й спосіб розповісти про проблеми, що виникли в суспільстві.
За своє життя вона написала та видала безліч книг. Серед них можна виділити “Зами: нове написання мого імені”, глибоко особисту книгу Одрі, яка описує її дитинство та доросле життя. У книзі розповідається про еволюцію її сексуальності та самосвідомості. Також суттєво вплинула книга “Сестра Аутсайдер: Нариси і промови”, де Одрі стверджувала про необхідність передачі досвіду маргіналізованих груп, щоб зробити їх боротьбу за громадянські права видимої у репресивному суспільстві. А видання “Вугілля” зробило Одрі дуже впливовою особистістю у Русі чорних мистецтв.
Протягом усього свого життя Одрі була глибоко віддана принципам соціальної справедливості та рівності. Вона була активною захисницею цивільних прав, прав жінок та прав ЛГБТК+. У своїх творах вона розповідала та досліджувала питання ідентичності, раси, статі та сексуальності з неймовірною відкритістю та проникливістю.
Життя видатної феміністки, активістки та письменниці обірвалося у 1992 році, у віці 58 років. Вона померла від раку молочної залози, з яким боролася із 1978 року.