Нью-Йоркські сестри милосердя є досить відомою організацією з багаторічною історією. Зокрема, сестри у Нью-Йорку довгі роки займалися постійним доглядом за хворими городянами, а також наглядали за бідняками, які не мали постійного місця проживання, дітьми, які залишилися без батьківської опіки та всіма, хто звертався до них за допомогою. Служіння та турбота про громадян міста ще з 17 століття є головною місією Сестер Милосердя. Історія католицького ордену починається з невеликого французького села, де було засновано католицький орден попередник – дочки милосердя. Далі на newyorka.
Історія католицького ордену
Історія католицького ордену сестер милосердя починається у далекому 17 столітті. Заснований орден був на території Франції у 1630-х роках. Головною метою католицького ордену була турбота та опіка про мешканців французьких сіл, які потребували цього. Протягом більш ніж 170 років сестри милосердя розвивали свою організацію на територіях Франції, доглядали за бідняками та хворими людьми. Поки на початку 17 століття, главою правління католицького ордену не було обрано Елізабет Сетон. Родом Сетон була із Нью-Йорка. Вона вирішила повністю присвятити своє життя служінню людям, прийняла католицизм і почала розвивати орден сестер милосердя. Зокрема, саме завдяки їй у 1809 році на території США вперше з’явився католицький орден. Він був заснований у місті Емітсбурзі. Там представниці сестер милосердя відкрили католицьку школу для дівчаток. Школу міг відвідувати будь-хто, абсолютно безкоштовно. Тоді це була одна з найперших створених на території США католицьких шкіл.
Розширення сестер милосердя та відкриття громади у Нью-Йорку
Поступово сестри милосердя почали створювати громади в інших американських містах. У 1814 році був заснований орден сестер милосердя у Філадельфії, а через три роки кілька сестер милосердя Сетон відправила у своє рідне місто – Нью-Йорк. Головним завданням для сестер милосердя у Нью-Йорку було створення притулку для людей, які потребували допомоги. Нью-Йорк на початку 19 століття був просто переповнений дітьми, які залишилися без батьківської опіки, тому притулок був гостро необхідний цьому місту. Окрім цього, сестри милосердя в Нью-Йорку займалися створенням парафіяльних шкіл та лікарень. Зокрема такі установи католицький орден відкрив у бідних районах міста, а також там, де мешкали мігранти.
Так сестри милосердя в Нью-Йорку змогли відкрити нові школи, притулки, дитячі будинки та лікарні. Крім цього, ряди ордену постійно поповнювалися. У Нью-Йорку виявилося багато жінок, які бажали присвятити своє життя служінню хворим та бідним громадянам міста. Незабаром католицький орден був розвинений настільки, що став повністю окремим від головного відділення католицького товариства сестер милосердя в місті Емітсбург.
Сестри милосердя з 1817 року в Нью-Йорку активно працювали в різних напрямках:
- догляді за хворими;
- турботі про сім’ї;
- турботі про дітей;
- турботі про людей без постійного проживання;
- допомоги мігрантам;
- догляді за людьми похилого віку;
- захисту цивільних прав.
Нью-йоркські сестри милосердя у 21 столітті
Сестри милосердя продовжують вести свою діяльність й у 21 столітті. Як і раніше, їх головною місією залишається служіння громадянам міста. Вони допомагають усім без винятку, хто опинився у складній ситуації, доглядають дітей та старих людей. У 21 столітті сестри милосердя також організували центри допомоги для жінок, проводяться екологічні роботи, служби і навіть навчання. Головний центр сестер милосердя розташований у Нью-Йорку в Бронксі прямо на горі під назвою Сент-Вінсент.