Феміністський рух у Нью-Йорку розпочався в середині 19 століття. Зібравшись на чергове чаювання в будинку однієї з міських активісток, мешканки Нью-Йорка зрозуміли, що вони нещасливі. На них не поширювалося виборче право, вони не могли мати власне майно, крім того, вони були позбавлені можливості здобувати деякі соціальні права, а також не мали змоги здобувати освіту. Вони були заручницями в країні, в якій домінували чоловіки та всі привілеї одержували саме вони: гарна робота, кар’єра, висока зарплата, право голосу, право на здобуття освіти та багато іншого. При цьому жінки не мали нічого, вони були “доповненням” до чоловіків і були обмежені багато в чому. Здебільшого вони займались господарством та вихованням дітей. Тому мешканки Нью-Йорка за тим чаюванням вирішили, що вони гідні більшого, вони здатні на більше і нічим не гіршими за чоловіків. Вони твердо вирішили, що хочуть змінити своє життя раз і назавжди. Далі на newyorka.
Зародження національного руху за права жінок на території Нью-Йорка
Після чаювання, яке відбулося 13 червня 1848 року в будинку нью-йоркської активістки, на прізвище Хант, кілька жінок залишилося, щоб організувати конференцію з прав жінок. Конференцію вони мали намір провести в каплиці Весліан у Сенека-Фолс. Для цього жінки написали спеціальне запрошення для всіх охочих жінок і передали його кур’єру округу.
Виявилося, що в середині 19 століття багатьох жінок хвилювало питання їхніх прав та можливостей. Тому на конференцію, яка відбулася 19 червня 1848 року, зібралося безліч жінок – близько 300 осіб. Конференція проходила протягом двох днів і започаткувала рух боротьби за права жінок, який згодом переріс у справжню боротьбу за рівність у США.
Боротьба за виборче право жінок Нью-Йорка
Одним із головних напрямів руху феміністок Нью-Йорка середини 19 століття була боротьба за виборче право. Зокрема, перші феміністки Нью-Йорка виступали за те, що виборче право не повинно бути привілеєм, воно має бути правом кожного дорослого громадянина США. Але, на жаль, цього права багато кого в ті часи позбавили, зокрема й жінок. До того ж у Конституції США від 1780-х років йшлося про те, що виборче право є невід’ємним правом голосу. Саме з боротьби за право голосу у Нью-Йорку зародився феміністський рух.
Також нью-йоркські феміністки починаючи з середини 19 століття:
- боролися із рабством;
- просували реформу жіночої праці та скорочення робочого дня на 2 години;
- створювали асоціації боротьби за рівні права;
- боролися за рівну працю;
- виборювали рівну оплату праці;
- пропонували ліберальні закони про розлучення;
- створили будинок “Hull House”, в якому заохочували всіх жінок, які мають вищу освіту, зокрема там допомагали їм зробити кар’єру у соціальній сфері;
- створили асоціацію жінок різних національностей;
- інше.
Боротьба за виборче право для жінок тривала у США понад 70 років. У 1917 році саме Нью-Йорк став першим штатом у країні, де жінкам було надано право голосу.
При цьому виборче право для всіх жінок США було доступне лише в 1920 році. Тоді було прийнято 19 поправку до Конституції США, в якій йшлося, що право голосу всіх громадян країни не може бути обмежене за рядом ознак, включаючи статеву ознаку.
З понад 300 жінок, які були присутні на першій конференції з боротьби за права жінок у Нью-Йорку в 1848 році, лише одна єдина феміністка змогла дожити до цієї знакової дати і нарешті скористатися своїм правом голосу.