Ліліан Волд – відома у 19-20 століттях у Нью-Йорку і далеко за його межами медсестра, гуманістка та письменниця. Вона зробила величезний внесок у розвиток медицини та боротьбу з бідністю, заснувала поселення Генрі-стріт у Нью-Йорку та була однією з перших захисниць медсестер у державних школах міста. Вона пройшла непростий шлях розвитку та становлення у важкі роки дискримінації за ознакою статі. Далі на newyorka.
Ліліан родом із німецько-єврейської родини медиків
Ліліан народилася в Цинциннаті, штат Огайо у далекому 1867 році. Її родина була німецько-єврейського походження та мала значний статок. До того, всі її родичі були пов’язані з медициною, тому не дивно, що коли Ліліан виросла, вона вирішила пов’язати життя саме з цією справою.
Зокрема, її батько займався торгівлею оптикою, а її рідний дядько мав ступінь доктора медичних наук та був відомим хірургом. Слід зазначити, що саме він започаткував медичну справу в Колумбійському університеті Нью-Йорка.
Коли Ліліан було 11 років вона разом зі своєю родиною переїхала до Рочестера, що у Нью-Йорку. На новому місці вона пішла до англо-французької школи-інтернату, а також відвідувала денну школу для молодих дівчат міс Краттенден.
Коли дівчина досягла 16-річчя, вона вирішила подати заяву на вступ до коледжу Вассар, але адміністрація визнала її занадто молодою. Тому подальшу долю вона вирішила пов’язати зі Школою медсестер Нью-Йоркської лікарні. Вона також пройшла курси у Жіночому медичному коледжі.
Розвиток медичної кар’єри Ліліан
Після закінчення навчання та професійної підготовки, Ліліан як медсестра продовжила розвивати свою кар’єру у Нью-Йорку. У 19 столітті це був величезний і галасливий мегаполіс, в якому було повно іммігрантів і сімей, що бідували. Саме тут, у густонаселених багатоквартирних будинках Нижнього Іст-Сайду, вона зіткнулася із суворими реаліями міської бідності. Все це спонукало її змінити ситуацію на краще. Зокрема, вона мала намір надати всі необхідні медичні та соціальні послуги тим, хто їх потребував, абсолютно безкоштовно.
Ліліан працювала у притулку для неповнолітніх Нью-Йорка, де були надзвичайно жахливі умови перебування. Паралельно з цим вона викладала курси догляду за хворими сім’ями іммігрантів.
Деякий час вона присвятила себе догляду за хворими жителями Нижнього Іст-Сайду. Вона була патронажною медсестрою. Доглядаючи хворих вона придумала термін, який чітко описував її діяльність, а також роботу інших медсестер інтегрованих у громадськість – “медсестра громадської охорони здоров’я”.
Крім допомоги хворим, Ліліан також просувала медичну реформу. Зокрема, вона виступала за можливість викладання сестринської справи у державних школах. Завдяки її активній та наполегливій діяльності, Рада охорони здоров’я Нью-Йорка організувала у місті першу у світі державну систему медсестер.
Крім цього, Ліліан була засновницею партнерства зі страхування медсестер. Ця організація стала взірцем для багатьох інших корпоративних проєктів. Ліліан вкладала всю себе у розвиток медицини та сестринської справи у Нью-Йорку. Вона навіть розробила національний план медичного страхування, заснувала Школу медсестер Колумбійського університету, написала дві книги в галузі охорони здоров’я та багато іншого.
Заснування поселення Генрі-стріт
В 1893 році Ліліан Волд заснувала поселення Генрі-стріт, інноваційний проєкт, який займався поліпшенням життя іммігрантів і бідних сімей. Це поселення пропонувало широкий спектр послуг, включаючи сучасні програми охорони здоров’я, освіти та соціального забезпечення. Все це насамперед було спрямоване на усунення корінних причин бідності та нерівності.
Також однією з головних організацій, що займається всіма цими питаннями була Служба патронажних медсестер, заснована Ліліан. Вона надавала всю необхідну медичну допомогу хворим та малозабезпеченим людям вдома.
Але одними із найголовніших місій поселення Ліліан було надання соціальних пільг мешканцям, а також зайнятості жінкам.
Однак для Ліліан справжня міра успіху полягала не в похвалах чи визнанні, а в життях, яких вона торкнулася, і спільнотах, які вона поставила на ноги. Вона була відома своїм глибоким почуттям співчуття, що викликало симпатію у всіх, хто її знав. Втішаючи хвору дитину, скорботну матір або захищаючи права знедолених, вона підходила до своєї роботи з непохитною відданістю та добротою.
Але вплив Ліліан виходив далеко межі поселення Генрі-стріт. Вона розуміла, наскільки важливі в той період системні зміни у всьому місті Нью-Йорк. Ліліан до кінця життя присвятила себе розвитку охорони здоров’я, виступаючи за соціальні реформи, лобіюючи представників законодавства та організовуючи масові кампанії щодо розвʼязання таких проблем, як дитяча праця, житлова реформа та виборче право жінок. Завдяки її зусиллям наприкінці 19 століття та на початку 20 століття вдалося сформувати приклад соціального забезпечення на території США.
Серце видатної активістки перестало битися 1940 року. Вона померла на 73 році життя від крововиливу у мозок.