Понад 200 років релігійна організація Сестер Милосердя Нью-Йорка піклувалася про дітей, сиріт та хворих, допомагала тим, хто страждав від воєнних дій, і брала участь у боротьбі за громадянські права. Це самовіддане служіння сприяло покращенню життя у місті та врятувало долі багатьох ньюйоркців. На жаль, у XXI столітті чисельність конгрегації почала скорочуватись, а нові сестри не приєднувались до неї. Тому у 2023 році сестри вирішили більше не намагатись розширювати громаду й прямують до кінця своєї історії. Ми ж пропонуємо повернутись до її початку та дізнатись більше на newyorka.
Елізабет Анна Сетон та заснування ордену Сестер Милосердя
Римо-католицька церква визнала уродженку Нью-Йорка Елізабет Анну Сетон святою за її діяльність упродовж життя. Найбільшим є досягненням задля поширення католицизму та підтримки громади стало заснування у 1809 році ордену Сестер Милосердя в Еммітсбурзі, штат Мериленд.
У той час Елізабет Сетон було 35 років. Вона була вдовою та матір’ю п’ятьох дітей. З католицизмом жінка познайомилась під час подорожі в Італію. Туди вона вирушила з чоловіком задля його лікування, але той невдовзі помер, а до того збанкрутував. Повернувшись до Нью-Йорка, жінка спочатку відкрила школу для дівчат, але її прихильність до католицизму стала перепоною на шляху до розвитку цієї справи. Тоді Елізабет Сетон переїхала в Еммітсбург, де знайшла фінансову підтримку та заснувала спільноту черниць.
За зразок для власної конгрегації жінка використала Орден Дочок Милосердя, який заснував у Франції у XVII столітті Святий Вінсент де Поль. Практика включила тимчасові релігійні обітниці бідності, послуху та цнотливості. Їх оновлювали щорічно до 1938 року, а потім перейшли до традиційної практики довічних обітниць.
Крім того, Елізабет Сетон заснувала в Еммітсбурзі католицьку початкову школу та розширила свою діяльність на інші міста. У 1814 році три сестри ордену вирушили до Філадельфії, щоб піклуватися про тамтешніх сиріт. У 1817 році ще три черниці були відправлені до Нью-Йорка, де заснували дитячий будинок. Також вони організовували школи для дітей бідноти та іммігрантів й лікарні. Тож розвиток системи соціального обслуговування у Нью-Йорку був значною мірою пов’язаний саме з їх діяльністю.
Об’єднання представниць конгрегації у Нью-Йорку
У 1830-х роках представниці ордену з Еммітсбурга мали намір приєднатись до Дочок Милосердя у Франції. Задля цього потрібно було скасувати певні звичаї, наприклад, закрити освітні заклади для хлопчиків. У такому випадку дитячий будинок у Нью-Йорку припинив би своє існування. Місцеві сестри не хотіли на це погоджуватись й у 1846 році об’єднались в окрему організацію – Сестри Милосердя Нью-Йорка.
Першою настоятелькою стала Елізабет Бойл, а після неї цю посаду обійняла сестра Джером Елі. Така практика від’єднання не була незвичною, адже кожна громада мала власні пріоритети й так сталось із декількома іншими філіями ордену.
Нью-йоркська громада відкрила новіціат (заклад для майбутніх черниць) в Академії Святого Джеймса. Невдовзі вони придбали власний будинок на перевалі Макгоун, що у межах сучасного Центрального парку. У 1847 році сестри заснували Академію Маунт-Сент-Вінсент. Наприкінці 1850-х років вони придбали маєток Фонт-Гілл, а новіціат та академія переїхали у Бронкс. У 1857 році було засновано освітній заклад для дівчат – Академію Святого Хреста.
Варто зазначити, що сестринська громада Нью-Йорка не жила відокремлено від інших подібних організацій. Ще у 1849 році вони відправили своїх представниць до Галіфакса, Нова Шотландія. У 1856 році там була сформована незалежна конгрегація. Того ж року під керівництвом Мері Ксаверії Мехеган сформувалась громада з сестер в єпархії Ньюарка.
Ці процеси сприяли поширенню католицизму, а водночас і допомагали у розвиткові міст та громад. Черниці приносили з собою практики освіти та медицини, підтримували бідних та сиріт. Не завжди їх приймали радо, але вони шукали місця, де були справді потрібні, й виконували свою місію.
Діяльність Сестер Милосердя Святого Вінсента де Поля з Нью-Йорка
Протягом XIX століття до Нью-Йорка прибували багато іммігрантів. Їхні громади страждали від бідності, серед дівчат поширювалась проституція, але позашлюбна вагітність залишалась забороненою. Опинившись у такій ситуації, молоді матері часто полишали немовлят напризволяще, щоб приховати своє падіння.
Усвідомлюючи цю проблему, Сестри Милосердя почали приймати новонароджених біля порогу монастиря. У 1869 році вони заснували у Нью-Йорку притулок для покинутих дітей, а також створили місце для незаміжніх породіль, де вони могли отримати необхідний догляд та знайти для немовляти названих батьків. Варто зазначити, що дитячий притулок продовжує свою роботу й у XXI столітті. Тут приймають немовлят з важкими вродженими вадами та інфікованих ВІЛ.
Коли у місті спалахнула епідемія холери, черниці відкрили лікарню Святого Вінсента на Мангеттені. Вона була першою католицькою лікарнею у Нью-Йорку та працювала до 2010 року. Пізніше сестри організували психіатричну лікарню Святого Вінсента у Вестчестері та відкрили дві лікарні на Стейтен-Айленді. У 1862 році представниці ордену долучились до догляду за пораненими під час Громадянської війни. Вони працювали у Військовому шпиталі Святого Йосипа.
Варто також відзначити внесок Сестер Милосердя до розвитку парафіяльної шкільної системи Нью-Йорка. Вони створили більше шкіл, ніж будь-який інший чернечий орден. Окрім парафіяльних шкіл, які надавали освіту до 8 класу, сестри організували середні школи або надавали для них персонал. Крім того, вони заснували Коледж гори Святого Вінсента та середню школу Святого Йосипа на Стейтен-Айленді. Остання спочатку була літнім будинком для сиріт та хворих дітей, а з 1963 року на її базі почала діяти католицька середня школа для дівчат. Наразі ця школа діє як для дівчат, так і для хлопців.
Рішення про припинення діяльності ордену
За два століття діяльності Сестер Милосердя у Нью-Йорку вони відкрили близько 100 шкіл у місті та найближчих до нього районах. Завдяки їх постійному піклуванню про сиріт та хворих вдалось уникнути багатьох кризових ситуацій у сфері громадського здоров’я. Вони брали участь у лікуванні холери, іспанського грипу, жертв війни та різноманітних катастроф. Це було надзвичайно цінно для громади Нью-Йорка й водночас сприяло зменшенню упередження щодо католиків.
У XXI столітті Сестри Милосердя Святого Вінсента де Поля з Нью-Йорка продовжували свою традиційну діяльність з чуйністю до потреб громади. Вони увійшли до складу Федерації Сестер Милосердя у Вінсентіанській-Сетонійській традиції, яка об’єднує різноманітні групи черниць, історія яких сягає Святої Єлизавети Сетон.
Проте упродовж останніх десятиліть до ордену практично не приєднувались нові черниці. Конгрегація значно постаріла з огляду на середній вік сестер, а це зменшило їх можливість допомагати та діяти так само активно, як вони це робили раніше. Після довгих роздумів у квітні 2023 року сестри оголосили про поступове припинення роботи ордену. Нових черниць вони відтоді не приймають і поступово завершують свої справи та передають їх іншим організаціям.